Читателей на странице:
Зітканий світ наді мною
З сонця рудої пряжі,
Вітер терпкою струною
Крони від сну розв’яже.
Замерехтять на рудому
ЗЕлені латки сміливі,
Свіжістю борючи втому,
У вітряній повені-зливі.
2005р.
Хоча ці поетичні рядки зі старої поетичної шухляди, але вони пахнуть свіжістю!
Щиро дякую за коментар! 🌷🌷🌷
Дуже смачно та гарно написано!
Дякую! 🙂