Алексей Петруня

Читателей на странице:



Здається, ти життя своє омиєш
Сльозами і тугою через сміх.
Ти зупинись, подумай і відкриєш:
Хтось не дожив і до років твоїх.

Коли буває сумне та огидно,
І бачити не хочеш справ своїх.
Життя тебе нагадує активно:
Хтось не дожив і до років твоїх.

У них був теж свій світ пустельний
Квиток на одного, а не на всіх.
Життя по суті – трюк смертельний.
Ось не дожив він до років твоїх.

Пішли за ними їх любов і дружба.
І кожний поцілунок, кожний гріх
Але ж комусь було потрібно,
Щоб були ті, хто до років твоїх.

Вони пішли – раніше хто, пізніше
За хмари, за віддалений поріг.
І кожній – Всесвіт, навіть більше.
А ти дожити до років своїх зумів.

Хоч багатьох ти пережив, а негативу
В себе за роки довгі накопив.
Будь добрим, людяним, активним
За тих, хто не дожив до цих років

За себе та за інших ти старайся,
Знайди в себе резерви на прорив.
Корисним людям бути намагайся.
Подякуй, що до цих років дожив.

© Алексей Петруня

ID Премиум-автора: PA9217260

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (6 оценок, среднее: 2,83 из 5)
Загрузка... Реклама

Алексей Петруня

ID Премиум-автора: PA9217260

1 комментарий

Анжела Чехова · 14.01.2020 в 11:33 пп

Понятно сразу без излишества, о чём Вы..
Но ковыряет мне мозги один секрет:
Ничтожен мир жестокий этот и никчёмный,
Ведь настоящей справедливости в нём нет…😪

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *