Читателей на странице:
До саду злетілись синиці,
В зимовий засніжений день.
Набрав я у руки пшениці –
-Поклюйте з простягнутих жмень.
Тихенько розкривши долоні,
Я руки до пташок тягну.
Завмерши в пташинім полоні,
Любуюсь на цю дивину.
LITTERcon
Вірш сповнений доброти і віри в щирість людського серця, яке так прагне єдності з природою. Дякую!
Оксано, дякую за коментар.
Як гарно!!! Дякую за такого милого вірша!
Дякую, Галино! Це Ваші вірші неперевершені!
Гарно! Дюже гарно! Дякую, Николай!
Щиро вдячний за коментар, Володимире!