Николай Стасюк

Читателей на странице:



…А слово – струм, а слово – зброя,
А віще слово – вічове…
Л.Костенко

1
А що слова, коли вони німі?
Коли глухі до прагнень і страждання?
Коли відсутні віра й покаяння
У фразах, заґратованих в тюрмі?

Коли до горя людського і мук
Вони такі байдужі чи безжальні –
Звучить не голос правди, а печально
Бринить огидно вихолощений звук.

Якщо немає світла і тепла,
То віє холод блуду й лицемірства,
В них не любов пульсує , а блюзнірства
Брудна вібрує потайки жила.

Тоді слова спотворено сліпі,
Як в них відсутнє співчуття до болю:
Їх зміст – це зрада, а не клич до волі –
Вони на силу творення скупі.

А що слова, коли вони пусті?
Це ж в красномовстві вітер порожнечі –
Різьбити не спроможні диво – речі
В гріховно –ілюзорній простоті.

В єстві душі позбавлені слова,
В них Суть сама утрирується Слова:
Чого у світі цьому варта мова,
Раз в ній відсутня музика жива?

То ж, пустота страшна, бо в ній мовчать –
Тоді слова за вчинки не в одвіті,
Вони далекі від добра і кміті –
Безбарвність має мертву благодать.

Якщо сумління сховане в глуші,
Хіба в словах є пломінь й неповторність?
В них причаїлись сутінки й потворність,
А не безсмертний дотик до душі!

© Николай Стасюк

ID Премиум-автора: PA5990368

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (7 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка... Реклама

Николай Стасюк

ID Премиум-автора: PA5990368

1 комментарий

Галина Пiгут · 26.12.2019 в 12:25 дп

Глибокий і змістовний вірш! Браво!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *