Оксана Павленко

Читателей на странице:



НадихАтися… НадИхатися небом,
Увібрати серцем всю осінню суть –
Не судилося те кожному, мабуть,
Але спробувати… спробувати треба!
 
Розчинятися, вінчатися з дощем,
Хай вінцем сьогодні буде парасоля,
А розхристана, скуйовджена тополя
Гіркотою нині витравить той щем!
 
Заблукати в лабіринті павутин,
Переляканим метеликом тремтіти,
Та зректися остогидлої орбіти,
Вириваючи непроханий полин!
 
Проводжати всі зажурені ключі,
Що замкнули наш казковий літній вечір.
Листя падає монетами на плечі –
Жебракам віддай та тільки не лічи!
 
Спокушатися тим яблучним гріхом
До такої вже неситої оскоми,
Ніби снігу – повну пригорщу за комір,
А тоді – дбайливо вкрили кожухом…
 
НадихАтися, надИхатися небом,
Павутинками, калюжами, вікном,
За яким чи то життя, чи то кіно…
Не ховатися, а розібратись треба!

© Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327



0 0 vote
Поставьте оценку

Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327

Подписаться
Уведомление о
guest
4 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Галина Пiгут
Премиум-автор
7 месяцев назад

Спасибі за гарні слова! Успіхів вам у конкурсі!

Галина Пiгут
Премиум-автор
Ответ  Оксана Павленко
7 месяцев назад

Щиро дякую,Оксана))

4
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x