Оксана Павленко

Читателей на странице:



НадихАтися… НадИхатися небом,
Увібрати серцем всю осінню суть –
Не судилося те кожному, мабуть,
Але спробувати… спробувати треба!
 
Розчинятися, вінчатися з дощем,
Хай вінцем сьогодні буде парасоля,
А розхристана, скуйовджена тополя
Гіркотою нині витравить той щем!
 
Заблукати в лабіринті павутин,
Переляканим метеликом тремтіти,
Та зректися остогидлої орбіти,
Вириваючи непроханий полин!
 
Проводжати всі зажурені ключі,
Що замкнули наш казковий літній вечір.
Листя падає монетами на плечі –
Жебракам віддай та тільки не лічи!
 
Спокушатися тим яблучним гріхом
До такої вже неситої оскоми,
Ніби снігу – повну пригорщу за комір,
А тоді – дбайливо вкрили кожухом…
 
НадихАтися, надИхатися небом,
Павутинками, калюжами, вікном,
За яким чи то життя, чи то кіно…
Не ховатися, а розібратись треба!

© Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (28 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка... Реклама

Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327

3 комментария

Галина Пiгут · 17.11.2019 в 12:26 дп

Спасибі за гарні слова! Успіхів вам у конкурсі!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *