Оксана Павленко

Читателей на странице:



Ховаю до кошика «вчора»
Суворо!
Поламано спис,
За лаштунками – свист!
Вуаль розчинилась туманом прозорим,
Загублено спокій, під сумнівом хист…
 
Втрачаю тепло і надію…
Радію?
Розпачливий сміх,
Як у вересні сніг!
Не вірте у слабкість мою – не зімлію
І переступлю відчайдушно поріг!
 
Докірливі погляди… Очі….
Не хочу!
Сідлаю крило,
Хай там що б не було!
Вже вітер так лагідно душу лоскоче,
І сонце так ніжно цілує чоло.

© Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (25 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка... Реклама

Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327

2 комментария

Галина Пiгут · 17.11.2019 в 12:34 дп

Спасибі за гарну і проникливу поезію! Хай щастить!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *