Вера Козлова

За обрієм, хай що б там не було,
Проміння шлють нам незбагненні мрії,
І їх тепло нас непомітно гріє,
Притрушене зітханнями давно.
 
Хіба не в тому сенс, що ти живеш!
Радієш сонцю… І одчайним кроком
Не поспішай,  де голубінь висока
І світлий рай тих споконвічних веж.
 
Дивись на трави, поливай водою
На підвіконні зрощений квітник.
Наш світлий розум, він до того звик
Брать верх над показушним,що надворі.
 
А десь у шафі, на міцнім гачку,
Дбайливо у сувої чистім крила,
Загорнені, нелітані, безсилі,
Щоб їх ніхто не бачив і не чув.
 
Не зволікай! Нащо вони тобі?
Роками споглядаєш їх і тільки,
А зморщена душа лиш плаче гірко,
Як котики на вранішній вербі.
 
Хай сонячно-шалений водоспад
Твого життя летить у гирло весен,
Розбудить серце –  і воно воскресне,
І більше не повернеться назад!

©Вера Козлова

ID Премиум-автора: PA7038765

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

5 комментария

Светлана Камишна-Терещенко · 21.06.2019 в 1:44 пп

Радійте сонцю, ранку, квітникам,
І хай життя бадьорить тонку душу.
Надайте радості своїм віршам,
І хай ніхто гармонії не зрушить.
Хай сУму не з’являються ростки,
Бо то бур’ян, що знищує посіви.
Цінуймо ж кожний день і ті роки.
Допоки ми не стали зовсім сиві.
Чудові вірші, і слова гнучкі,
Із вереску зростає ваша рима,
Вам успіху! Хай будуть дні легкі,
Ви наша ніжна поетеса-Прима.

Дякую.

Татьяна Волошина · 21.06.2019 в 3:04 пп

Так! В тому сенс, що живемо. Спасибі за чудоваі рядочки!

Тамара Онистратенко · 21.06.2019 в 8:57 пп

Светлана, какой замечательный у вас стих! Спасибо за ваше творчество! Желаю всем расправить свои крылья и лететь на встречу мечте!!!

Галина Пiгут · 23.06.2019 в 9:57 пп

Спасибі 🌺🌺🌺Дуже гарна поезія!

Дарья Паньшина · 24.06.2019 в 7:36 пп

Дуже гарно!Спасибо за прекрасную поэзию, рада работать в одной команде!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля