Николай Стасюк

Ми спілкувалися без бренді —
П’ янив озон нас та чебрець…
І розповів мені мудрець
Стару, як Всесвіт наш, легенду:

У хаті випаливши піч
І на замок закривши двері,
Сім’я присіла до вечері
В глуху й бездонно-темну ніч.

під скрип могутніх ясенів
На лавках збитих біля столу
Сиділи батько й напівколом
Дорослих четверо синів.

Убога трапеза в той час
Вела до роздумів про вічне —
Про щось згадали потойбічне
Та їли хліб і пили квас.

Аж раптом хтось обачно й тихо
Постукав тричі у вікно.
Всі насторожились: давно
Оселю їх обходить лихо.

У двір найстарший син пішов.
Вернувсь невдовзі й батьку каже :
— Не гість прийшов сьогодні вражий —
До хати проситься Любов!

Подумав старець й наказав :
-Любов не пустимо до хати.
Для чого зайве годувати
Того, кого наш рід не знав?

Та незабаром, як перо,
Шкрябнуло щось, стида позбувшись.
І мовив другий син, вернувшись :
-До хати проситься Добро!

Новий промовив дід наказ :
-Добро не пустимо до хати.
Лиш буде місце тут займати,
Щоб спотикатися щораз!

До божевілля їх, до трясця
Довів у двері сильний грюк.
Тож третій син пішов на стук :
-До нас з’явилось в гості Щастя!

-Явилось Щастя? Нащо нам
Такий вантаж щодня носити?-
Старий синам почав твердити,-
Не треба в хаті цей бедлам!

Коли доїли черству грінку,
В дворі щось хруснуло, мов сук.
Пішов четвертий син на звук :
-До нас з’явилась в гості Жінка!

-З’явилась Жінка? Боже мій!
Прийшла в господу Берегиня…
Просіть у хату!Разом скриню 
Допоможіть занести їй.

-Хто не пускав — той не знайшов!
В тій дорогій дубовій скрині
У дім принесла Жінка нині
Добро, і Щастя, і Любов!

© Николай Стасюк

ID Премиум-автора: PA5990368

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

0 комментария

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля