Ольга Калина

Вдягнулась каштановим цвітом
Вся рідна мені сторона
І вже пломеніє над світом
Оця білосніжна краса.

Каштани стоять величаво –
Яскраво палають вогні,
А вітер сміється лукаво –
Складає букети мені.

Каштани мої, ви каштани…
Ці горді дерева стрункі
В киян заслужили ви шани,
І пісні слова пломінкі.

Це символ моєї столиці,
Що гордо цвіте навесні.
Радіти нас кличуть дзвіниці
В травневі і теплії дні.

©Ольга Калина

ID Премиум-автора: PA5990351

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (5 оценок, среднее: 4,80 из 5)
Загрузка...

3 комментария

Зоя Міщук · 19.05.2019 в 9:30 дп

Чудовий вірш! Дякую!

Юрий Слесарев · 16.06.2019 в 12:00 дп

Ольга, дуже теплий та яскравий вірш!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля