Не стій за спиною, я чую...

Лiна Ланська

Не стій за спиною, я чую
Вініловий шелест платівки
І голки старезної скарги
З-за стін.

Нудний дощ безсоння віщує,
Діставши із серця криївки,
Оновлену спомином сагу.
Прости…

Повзеш по руці нетерпляче.
Від страху тремтиш, чи від шалу?
Тебе проганяючи, хочу
Вогню.

Зітхаю в обіймах гарячих,
Віддавшись йому на поталу.
Ти щось невиразне шепочеш? —
Спиню.

Не стій за спиною… безкарно
Штовхає у гріх Маріконе
І голос, охриплий від диму:
«Молю…»

Бажанням приборкана сарна,
Розіпнута, не охолоне.
Перстами, вустами судима —
Люблю.

©Лiна Ланська

ID Премиум-автора: PA1630279

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (12 оценок, среднее: 4,33 из 5)
Загрузка...

2 комментария

Татьяна Волошина · 22.05.2019 в 7:48 дп

НЕЙМОВІРНО! МАЙСТЕРНО! ВИСОКО! НАТХНЕННО! Б Р А В О !!!

Ліна · 22.05.2019 в 8:09 пп

Щиро дякую

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля