Алексей Крушельницкий

А на полях так квітнуть маки,
Як краплі крові навесні,
Там доспівали небораки
Останні у житті пісні…

Про мирне небо, сад вишневий,
Де мати біля хвіртки жде,
Де крапле дощик полудневий,
А сестра за руку веде…

Та їхні смерті не даремні —
Ми їм завдячуєм життям!
Тож пом’ятаймо ті буремні
Роки — не буде вороття!

Вогонь і тьма, страждання, горе —
За мир віддали ми сповна!
Чому же світ, як в бурю море,
Де плаче доля нищівна!

Та глянь у небо! Бачиш зорі? —
То душі втрачених бійців!
Вони тепер завжди в дозорі —
Початок є, нема кінців!

Летять лелекой в небі ясном,
Приходять янголом у сні,
Тому в полях квітуть так рясно
Травневі маки навесні…

©Алексей Крушельницкий

ID Премиум-автора: PA0712941

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (12 оценок, среднее: 4,75 из 5)
Загрузка...



2 комментария

Світлана Камишна · 06.05.2019 в 6:50 пп

Вічна пам’ять, де маковий цвіт. Шкода юних загублених літ. Сумом серце слова обіймають, лише тих, хто про це давно знають… Хай покояться, там вічний мир, як багато на небі тих зір…
Дякую. Болюча тема.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля