Елена Бартко

Барвінок біля батьківської хати…
 В цвіту садок вишневий за вікном…
Якби ж могли ми юність повертати…
Але прийде вона до нас вже тільки сном.

Десь там, позаду, загубились..Зникли роки.
Розтанули без сліду, наче сніг…
Ми робимо в майбутнє своє кроки.
Та час звернути — ще назад ніхто не зміг.

І буде спогад нас вести в батьківську хату…
У рідний серцю — у вишневий той садок.
Ти міг там вперше щиро й ніжно покохати.
І щастя справжнього відчув в житті ковток.

Барвінок біля батьківської хати…
Дорога в поле — що зникає за селом…
Незмінно будемо це в серці зберігати.
І зігріватися тих спогадів теплом.

©Елена Бартко

ID Премиум-автора: PA1982775

[ratings]


Елена Бартко

ID Премиум-автора: PA1982775

0 0 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest
3 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Светлана Камишна-Терещенко
Премиум-автор
1 год назад

Чудові рядки поетичного роздуму.

Галина Пiгут
Премиум-автор
1 год назад

Браво,Оленко!!! Як завжди, браво!

Наталья
Наталья
Гость
1 год назад

Интересное стихотворение!!! Мне понравилось!!!

3
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x