Татьяна Волошина

Любов така справдешня, як бордо,
Як фіміам – густа, як сон – красива.
Але по Божому ще не любив ніхто.
Такого світла серце не вмістило б.

Такої ласки кров не донесе
(Коли і безгріховний у тернині).
Любов така справдешня, як лице,
Як чистий відблиск радощів дитини.

Як світлий образ істини з ікон
І як вода цілюща  із долонь…
Любов – життя маленька насінина,
Початок і продовження епох.
Любов – така справдешня і невинна,
Як джерело ЛЮБОВІ  – вічний Бог!

©Татьяна Волошина

ID Премиум-автора: PA2042538

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (28 оценок, среднее: 4,71 из 5)
Загрузка...

8 комментария

Светлана Камишна-Терещенко · 20.04.2019 в 9:32 пп

Дякую, Танічка. Чудово!

Валентина Савчук · 21.04.2019 в 11:04 пп

Філософський виклад думок. Дуже гарно.

Гульзара Кусаинова · 22.04.2019 в 5:56 пп

Татьяна,чудесно!!!Мне нравится Ваша поэзия!!!

Галина Пiгут · 28.04.2019 в 9:37 пп

Таня, дуже глибока поезія! Дякую!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля