Валентина Ланевич

Злетіла ввись зазивна пісня,
Синичка сповіщала про весну.
Завіса скрипнула горішня,
Фіртка збудилася із напівсну.

Спориш проклюнувся вздовж стежки,
Що бігла звивисто десь в далину.
Сонечко гладило сережки,
Тріпав їх теплий вітер в дивину.

Рясніли грона калинові,
Мов краплі рудуватого вогню.
Шпаки щось чубились в полові,
У небі цапля кликала рідню.

І білизна лилась по сині,
Славили в церкві дзвони новий день.
І річка хлюпалась в долині,
І в серці радість билась, що живем.

©Валентина Ланевич

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (1 оценок, среднее: 4,00 из 5)
Загрузка... Реклама

0 комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *