Елена Мамчич

Танцює знов танго весна понад спекою літа,
І знов огортає любов нетерпіння чужого буття,
Народжує свято надій у примарах зухвалого світу
Чиясь незрадливість, а може, і гріх почуття.
Птахи пролетіли, залишивши сумність у спадок,
Розквітли у серці бутони незвичних пригод,
І знову блукає з журбою багато здогадок
Картатими плямами днів, незбагненних нагод.
То щось шепотить під зірками благого натхнення
Твоя несподіванка, доле, то знов – тиша й гладь,
То раптом народиться в світі нове чиєсь ймення,
То безліч бажань та феєрія диких проклять…
Та знову летиш понад злукою мирних мелодій,
Які забажали втрутитися в долю твою,
Замріяне танго, ти знов підкоряєшся моді
Весняної терпкості літа і ніжного слова «люблю»…

©Елена Мамчич

ID Премиум-автора: PA3700485

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (13 оценок, среднее: 4,46 из 5)
Загрузка... Реклама

Елена Мамчич

ID Премиум-автора: PA3700485

7 комментариев

Галина Пiгут · 18.04.2019 в 1:35 пп

Надзвичайно гарно! Дякую 🌹🌹🌹

Светлана · 18.04.2019 в 2:09 пп

Лєночка, моє шанування. Чудові ліричні рядки. Дякую.

Егор · 18.04.2019 в 4:28 пп

Надзвичайно! Чудово! Я вражений!!

Мария · 18.04.2019 в 4:34 пп

Прекрасно! Чудові рядки

Татьяна Волошина · 18.04.2019 в 4:38 пп

Дякую за танець!

Алексей Петруня · 18.04.2019 в 9:25 пп

Чудово! Танок на майдані Кохання)

Наталья Утыро · 19.04.2019 в 8:57 пп

Замечательное стихотворение! Сильная энергетика!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *