Елена Мамчич

Схвильоване слово невпевнено шепче весна,
Нестерпне кохання вже їй приховати несила,
І втіху вітрів зачарованих чує вона,
Віддавна у серці своєму їх пісню носила.
У час роковий у безмежжі грайливих надій
Дарує весна у загадках свої подарунки,
І мить незабутню чарівних невпинних подій —
Свою бездоганність відчули природні малюнки.
О весно, свою випадковість зненацька прийми,
Хай зими благають повернення білого снігу,
Любов»ю серця всіх підлеглих своїх огорни
І душі наповни щедротами ніжного сміху…
Ти знову покличеш усіх на свій завтрашній бал,
І доля — спокусниця  зробить несказане диво,
І зважиться серце поринути в справжній астрал
Нестриманих днів і ночей у зірках полохливих…

©Елена Мамчич

ID Премиум-автора: PA3700485

[ratings]


Елена Мамчич

ID Премиум-автора: PA3700485

0 0 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest
8 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Егор
Егор
Гость
1 год назад

Чудова поезія! Дуже дякую !

Галина Пiгут
Премиум-автор
1 год назад

Як гарно!!! Дякую ?

Анжела Чеxова
Премиум-автор
1 год назад

Метафорично-вишукано… Дякую.

Наталья Утыро
Гость
1 год назад

Спасибо большое!Вашу, поэзию можно читать бесконечно, и получать огромное удовольствие!

Маргарита
Маргарита
Гость
1 год назад

Талантливо и поэтично.Спасибо!

Татьяна Волошина
Гость
1 год назад

Справді, гарно. дякую.

Светлана Камишна-Терещенко
Премиум-автор
1 год назад

Чудова поезія, шановно пані Олена!

Гульзара Кусаинова
Гульзара Кусаинова
Гость
1 год назад

Великолепно!Прекрасная поэзия

8
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x