Зоя Мiщук

Засніжило… В мереживі білім дороги.
Не видно зірок… І між вами глибокі сніги.
Омріяна казка лишилася в планах у Бога…
Розвело в різні боки дороги ваші, шляхи.

Засипало снігом, лютують тріскучі морози.
Гілля гнуть до землі холодні і злії вітри.
Вже минулося все, навіть висохли сльози…
Лиш на згадку лишились міражні світи.

Не судилось теплом зігріти тобі її душу.
Розтопить в серці лід до цієї важкої зими.
Снігова Королево, та признати ти мусиш,
Все можливо! І знов поєднаються ваші шляхи!

Не сумуй! За зимою настане чарівна весна.
Вітер змін на крилах широких тепло принесе.
І квітучі сади приголубить до себе вона.
І кохання серця ваші знов до зірок піднесе!

©Зоя Мiщук

ID Премиум-автора: PA5990367

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (23 оценок, среднее: 4,65 из 5)
Загрузка...

8 комментария

Светлана Камишна-Терещенко · 16.04.2019 в 11:17 пп

Дякую Чудово, чутливо!

Галина Пiгут · 16.04.2019 в 11:55 пп

Вітаю вас на сторіночках журналу! Бажаю вам натхнення і творчих успіхів! Вірш дуже гарний!

    Зоя · 17.04.2019 в 10:36 дп

    Дякую! Всім нам творчого натхнення!

Татьяна Волошина · 17.04.2019 в 5:55 дп

Вітаю! Натхнення! Вірш — чудовий.

Ксюша · 20.04.2019 в 9:43 дп

Прекрасный, душевный стих.!!!!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля