Елена Бартко

У просторі засніжених думок,
Які в крижину закували тепле серце,
Ти знов повісила в душі своїй замок.
І впевнена, що легше так живеться…

І вперто стверджуєш — «Кохання не існує…»
Та десь у грудях та крижина ще болить…
Тебе втішали : час всі прикрості лікує…
І ти з надією чекаєш на ту мить…

Нас іноді життя, нажаль, не тішить…
І ранять ті — від кого зовсім не чекаєш…
Стають чужими, хто був серцю найрідніший…
І запобігти тому змоги ти не маєш…

І вішаєш в душі своїй замок…
І стверджуєш — «Що легше так живеться…»
Собі пробачити не можеш помилок…
Але, повір, що з часом все лихе минеться.

Не всі однакові… Минуле відпусти..
Дозволь розтанути на серці тій крижинці.
Не дай зневірі серце снігом замести…
Довірся Долі на життєвій тій стежинці…

©Елена Бартко

ID Премиум-автора: PA1982775

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (59 оценок, среднее: 4,80 из 5)
Загрузка...
0 0 vote
Article Rating

Елена Бартко

ID Премиум-автора: PA1982775

Подписаться
Уведомление о
guest
9 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Галина Пiгут
Премиум-автор
1 год назад

Дуже…Дуже гарно,Оленко!!!

Галина Пiгут
Премиум-автор
Ответ  Елена Бартко
1 год назад

Успіхів і нехай фортуна вам посміхнеться!!!

Алексей Петруня
Премиум-автор
1 год назад

Не всі однакові… Минуле відпусти..
Дозволь розтанути на серці тій крижинці.
Не дай зневірі серце снігом замести…
Довірся Долі на життєвій тій стежинці…

Дуже добре! Хай у Вас все буде так, як треба)

Светлана Камишна-Терещенко
Премиум-автор
1 год назад

Лєночка, прекрасна поезія душі. Успіху!!!

Наталья
Наталья
Гость
1 год назад

Какие волнующие стихи! Правда жизни…Рада знакомству с Вашими стихами…

9
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x