Наталiя Яковлева

Моя весна шалена і п’янка.
Огорнута в інтриги й таємниці.
Її не розгадала я й сама.
Моя весна, немов ота жар-птиця.
 
Не можу я її піймать.
Як не старалась й щоб я не робила.
Хто змалечку научений літать.
Той не складе свої безмежні крила.
 
Моя весна шалена і п’янка.
Себе я часом і сама не розумію.
Лунає пісня солов’я дзвінка.
Я душі інших в доброті зігрію.

©Наталiя Яковлева


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля