Татьяна Волошина

Шугає вітер в пошуках проталин,
Куйовдить сірі пасма ясенам.
То – тут, то – ген по стрісі бродять гали
І крякають про відзимки вітрам.

Прокинулись сади (чи то воскресли),
Живильний дух вбирають корінці,
А сонечко гаптує Землю в хрестик.
Лимонна глиця у його руці.

За хутором потічок бовваніє,
Лелітками сміється, як дівча.
Прокинулось. Вмивається. Весніє.
Стрічай!

©Татьяна Волошина

ID Премиум-автора: PA2042538


1 комментарий

Галина Пiгут · 27.03.2019 в 10:11 пп

Дуже мило!!! Гарно, Тетяно🌷🌷🌷

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля