Надежда Семена

Весна, сполохані світанки,
Лілово-сонячна заграва,
Бузкова тінь біля альтанки
Та сонця коло златоглаве.
З тобою ми – безсонні тіні,
Щоб жодну мить не пропустити,
Зі зміни вишуканих ліній,
Що погляд ваблять як магніти.
Побути в казці ще хоч трохи,
Хай зачекає день на сході,
Хай зачекають всі епохи,
Із древніх саг і до сьогодні!
Бо ці світанки обіймали
П’янким бузковим ароматом,
Багато щастя в них і мало,
Секунда кожна наче свято.

©Надежда Семена

ID премиум-автора: PA5930367

Реклама

Надежда Семена

ID Премиум-автора: PA5930367

6 комментариев

Юлия Черно · 05.03.2019 в 7:08 дп

Даже мелодійно, наче дзюрчання струмка!

littercon · 05.03.2019 в 10:16 дп

Надежда,чудесное стихотворение!Искренне рады видеть Вас в нашей команде!Надеемся на плодотворное сотрудничество!Удачи и творческого вдохновения Вам!
С теплом и благодарностью
Редакция журнала

    Надежда Семена · 05.03.2019 в 10:20 дп

    я рада що приєдналась до вашої команди. на цей вірш є пісня. скоро я поставлю на ютуб і фб
    Успіхів вам у справі підтримки літератури і авторів.+

Галина Пiгут · 05.03.2019 в 8:58 пп

Вітаю у нашій команді,Надія! 🌺🌺🌺Дуже гарний вірш!

Татьяна Волошина · 06.03.2019 в 7:41 дп

І мені сподобався вірш. Дякую.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *