Валентина Ланевич

Горобинна тиха нічка, горобинна,
Темну шаль накинула навкруг.
Прихилилась до кута в снігу калина,
В сон закутавсь дім, як в дивний пруг.

Присмирніла в дрімоті тонка тополя,
Сліпо блимав на стовпі ліхтар.
Налетів враз десь з-за міста вітер, з поля,
Розгулявся й шугонув до хмар.

І посипались пухнастії сніжинки,
І вкривали землю без мети.
Час робив на пам’ять неквапливі знімки,
Знав, йому від себе не втекти.

©Валентина Ланевич


1 комментарий

Галина Пiгут · 22.02.2019 в 11:16 пп

Горобинна тиха нічка…Гарно!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля