Свiтлана Пирогова

Засніжене місто – зими вишивання,
Нитками біленькими на полотні.
І сонця проміння в природному жанрі
Так мило всміхнулось тобі і мені.

Засніжене місто, і вишивка сріблом
Сліпучо блищить на вчорашнім снігу.
Без тебе не можу, й тобі я потрібна,
Тепло відчуваю, любові жагу.

Засніжене місто у гладі білястій,
Калиновий глянець додав їй штрихів.
Зима вишивала кохання на щастя,
І разом зустріли ми сонячний схід.  

©Свiтлана Пирогова


7 комментария

Светлана · 09.02.2019 в 2:26 пп

Щиросердно дякую Каролин Одас за можливість друкувати вірші у цьому прекрасному журналі. Також дякую усім моїм читачам. З повагою, Світлана Пирогова.

Каролин · 12.02.2019 в 7:33 пп

Прекрасная поэзия, Светлана

Наталия Устименко · 13.02.2019 в 12:35 дп

Так гарно та поетично, Світланко. Дякую Вам за красу. Надихнули на рядочки у відповідь до Вашого вірша:
Вишивала Світланка віршами любові,
Сонця схід зустрічала в промінцях веселкових.
Серце гладила радість зими вишиванок.
Скоро, скоро настане весняний світанок.

    Светлана · 13.02.2019 в 8:25 дп

    Щиро дякую, Наталочко, за такий чудовий експромт. Усього Вам найкращого!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля