Елена Бартко

Приходь, коханий, в мій зимовий сад…
Тебе я заберу в чарівну казку…
І подарую тобі в небі зорепад…
Ти своє серце лиш відкрий мені, будь-ласка…

Серед засніжених, розгублених дерев
Дві мрії спільно вдвох відпустим в небо…
Я знаю точно – що кохання не мине,
Як один в одному є істинна потреба…

Зима – не перешкода для сердець,
Коли вони коханням справжнім гріють…
Серця такі лиш об’єднає морозець…
Якщо душі дві про одне й те саме мріють…

В саду зимовому зустрінеш ти мене…
Я заберу тебе в свою чарівну казку…
Та попрошу тебе я тільки про одне :
Не відпускай мене від себе вже, будь-ласка…

©Елена Бартко

ID премиум-автора: PA1982775


1 комментарий

Мария · 28.01.2019 в 10:03 пп

Чудово! Ваші вірші дуже поетичні!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля