Елена Бартко

Приходь, коханий, в мій зимовий сад…
Тебе я заберу в чарівну казку…
І подарую тобі в небі зорепад…
Ти своє серце лиш відкрий мені, будь-ласка…

Серед засніжених, розгублених дерев
Дві мрії спільно вдвох відпустим в небо…
Я знаю точно — що кохання не мине,
Як один в одному є істинна потреба…

Зима — не перешкода для сердець,
Коли вони коханням справжнім гріють…
Серця такі лиш об’єднає морозець…
Якщо душі дві про одне й те саме мріють…

В саду зимовому зустрінеш ти мене…
Я заберу тебе в свою чарівну казку…
Та попрошу тебе я тільки про одне :
Не відпускай мене від себе вже, будь-ласка…

©Елена Бартко

ID премиум-автора: PA1982775

0 0 vote
Article Rating

Елена Бартко

ID Премиум-автора: PA1982775

Подписаться
Уведомление о
guest
1 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Мария
Мария
Гость
1 год назад

Чудово! Ваші вірші дуже поетичні!

1
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x