Тетяна Волошина

А я тебе кохаю, як тоді — 
Морозяно-бурштиновим світанням,
Коли зірниці сиво-голубі
Не тішились, а заздрили коханню.
 
А я тебе кохаю, як давно,
Під ноти крейдяної заметілі, 
Під неба монотонне полотно,
І під зітхання лісу білі-білі.
 
А я тебе кохаю… крадькома.
Грабую цю планету, наче злодій.
Ти  мій увесь! Для Всесвіту – нема.
Ти – мій… останній звук  усіх мелодій. 

©Тетяна Волошина

0 0 vote
Article Rating

Татьяна Волошина

ID Премиум-автора: PA2042538

Подписаться
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x