Наталiя Бороденко

Та фантастична ніч 
на двох…
Цей празник 
серед будня…
Чи то димів
чортополох…
Чи день спізнився
до полудня…
Наш час тривав
сорок годин…
Ці безсоромні очі!…
Ходи до мене знов, 
ходи…
Який же ти охочий!…
Вже все небачене –
відкрив…
Все непробачене –
забула… 
Цей сміх твій… 
Просто на відрив…
Ці губи… 
Потонула…
Я – горлиця… 
А ти – орел…
Ми дивимось…
Інакше…
Наша любов –
з небес…
з джерел…
І наше – 
то є наше…

©Наталiя Бороденко


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля