Леся Гринцiв

Поглянь, як гарно на землі довкола!  
І все це створене для радості нам Богом.
Зумій побачити красу зимової пори:
Заснувшу землю, вкриту білим покривалом,
Вбрання дерев, присипаних сніжком,
Узори на вікні, майстерно намальовані морозом…
Танок сніжинок з вітром в парі, 
Що ніби в повільному вальсі
Тихо довкола кружляють,
А потім, немов діаманти,
Тихо на землю лягають.
А ночі… ночі в зими загадкові…
Місяць срібне сяйво посилає 
І все довкола – немов в казку потрапляє.
Куди не глянеш, тиша загадкова…
Лиш пари закохані в небо вдивляються,
Мов в місячнім сяйві, в любові купаються.
Не страшні їм ні сніг, ні морози.
Серця їх любов’ю зігріті,
Бо ж кращого, ніж кохання –
Немає нічого в цім світі.
Любуйся і сприймай красу довкола,
Бо все, що бачимо в природі –
З майстерністю великого творця
Є створено нам Милостивим Богом.

©Леся Гринцiв


1 комментарий

Наталия Устименко · 14.02.2019 в 8:15 дп

Дякую за красу. Глибокий, мудрий вірш.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*
Генерация пароля