Читателей на странице:
(рондель)
Осене, не гарячкуй: поруч літо з обжинками,
Дай пораюю у розкоші літ — зрілих грон.
Ти ж оксамитовий маєш для мене сезон?
Дивна спокуса в мереживі із павутинками.
Ліс ізолює від шуму, обабіч зупинки він,
Вибалки у різнотрав’ї між сонячних крон.
Осене, не гарячкуй: поруч літо з обжинками,
Дай пораюю у розкоші літ — зрілих грон.
Не слобожанки хіба із тобою, скажи-но ми?
Мрієш, як я… Фантазерка — одна на мільйон.
Срібло в тобі заплелося таке ж, бачу он…
Бабине літо, прошу, залишімо із жінкою!
Осене, не гарячкуй: поруч літо з обжинками.

