Читателей на странице:
Закінчиться невдовзі вже зимівля,
Відступлять ген морози і сніги.
Насняться, може, люті заметілі.
Позаду хуга – Бога не гніви.
А там поглянь за сині виднокола,
Де сонце пробиває крицю вщерть.
Пригноблених і скутих струм виводить,
Весняні паводки та круговерть.
Блискучі промінці на мокрих віях
І серце дужче підіймає бій.
Сурмлять за волю, бо жива надія,
Безпомічно між роздоріг не стій.
А там поглянь за сині виднокола,
Де сонце пробиває крицю вщерть.
Пригноблених і скутих струм виводить,
Весняні паводки та круговерть.
Єднає погук з гаю провесніння,
Щипають щічки сонячні зайці.
Коханням з передзвонами прозріли,
Ясного сонця тінню не засти.
А там поглянь за сині виднокола,
Де сонце пробиває крицю вщерть.
Пригноблених і скутих струм виводить,
Весняні паводки та круговерть.