Читателей на странице:
Благословенна найсвятіша ніч ця,
На небі ясні зіроньки ряхтять.
Ти поринаєш у казкову вічність,
Стаєш сам уособленим малям.
Спасителя чекає велелюддя,
Вже поспішають з улиць звіздарі.
Чи серцем Боже свідчення полюблять?
Зірниця сяє явлена вгорі.
Бояться всі впустити радість наніч,
Бо помаліло сприйняття.
Немає побажання на добраніч,
Розхристане біжить життя.
На рубежах холодних ув окопах
Зустріли знов захисники Різдво.
Тривога серце зранене охопить,
Незручно святкувати загалом.
Не готувалися тому, напевно,
Натішитись теплом заздалегідь.
Змирились, що нічне самотнє небо,
І непривітний цей мрійливий світ.
Оновлення очікуємо довго,
На перемогу сподівання всі.
Натхненні завше Божою любов’ю.
Різдвяна зірка он в усій красі.
Вечеря стигне разом з молитвами,
Схилився янгол якось оддалік.
А серце палко рветься милувати,
Очікує вже не один це рік.
На добрі зміни прагнення постійні,
Для долі вільної прихід очоль.
Бере на себе Віфлеємська Зірка
Всі клопоти, надію шле й любов.
Не треба на ненависть намовляти,
Та дорікати, що вина в усім когось.
Приймімо щастя Божого дитяти,
Переживемо, вийде в нас усе якось.
Господь не хоче щось потребувати,
А тільки серця щирого від нас.
Гарніші тільки ненька із малятком,
Благословенний найсвятіший час.