Читателей на странице:
У сукні барви в’язки із троянд,
Там, де світанок небо обійняв,
У ніжній усмішці рука в руці,
Як у однім клубку два промінці.
У ніжних квітах простелився шлях,
І дихання троянд — у небесах,
Торкається до мрій, мов сам на сам,
Як ніби світ покірний нашим снам.
Вона — як сонячний світанок,
Бо поруч відповідь життя нам,
Два серця в ритмі — тихше марень,
У сукні в’язки із троянд за барву.
І в кожнім погляді — Господній знак
У розквіті троянд і літніх благ,
І наше щастя ллється через край,
Створив удвох для нас душевний рай…
(Karolin Audace)