Читателей на странице:
Світанок танучий з ясного неба,
Колише вітерець весну з пагіль.
Розноситься пташиний лунко репет,
Наслідує святковий настрій твій.
Ти зіркою ранковою поглянеш,
Гойдаючи суцвіття у садку.
Коханий погляд з часом не зів’яне,
Собі як на коліна посаджу.
Спалахує, мов іскрами, враз сонце,
Засвідчує благословенний день.
Як моє серце за тобою сохне,
Немов опалий білий цвіт вишень.
Б’ють аромати яблуньок пахучі,
Приваблюють рої до себе бджіл.
Так за тобою, малюсенька, скучив,
Як наш садок за мить порожевів.
Купаються у пахощах тих квіти,
Тюльпани, чина, черемшина й без.
Конвалія почне благоговіти,
Так відчуваєш подих знов небес.
І різнобарв’я ці ніжно-бузкові
Зів’ють віночок щастя отоді.
Ти затріпочеш ласкою любові,
Очей цвіт найкоханіший твоїх.