Читателей на странице:
Забаривсь до ночі у скрипти кохані
На тілі писав якийсь код незбагненний
Сліди замітав і стирав метадані
Очима впералась неначе багнетом
По спині стікав піт холодний доволі
Стикались світи наші – дві мов півкулі
Хотіли на дотик пізнати любові
Дістанься колінами неба й підкулюй
Заснувши у мене спокійно на грудях
Розбавлю загущені барви кохання
Хмаринка нависла вітрилом напнутим
Цілунок ще пристань знайшов не останню