Читателей на странице:
Ти Квітка, Котра розпускає аромати
Таку турбуєшся виснажливо кохати
Поживні краплі всі віддати не соромся
Голівка завше повертається до сонця
Надії пещені дощами в ясних росах
Вони повторюватись знову й знову просять
Як зорепади нічкою ласкають очі
Розцілувати так безжально цвіт твій хочу
Залиш мене у теплому своєму сховку
Мій рик кохання схожий одинаку-вовку
Пустелею безводною блукати годі
На пристрасть міражі безпалі і голодні
Приспи в оазі витоками прохолоди
Колючки зранюють на дотик майже голі
До досвітку дай милувати твої зваби
Під зорями їх пильнувати і не спати
Медовими май пелюстками надихати
Тамуючи вглиб подих зоряно кохати
Зірву запону недоторкану з обличчя
Потікший сік гранатовий із вуст облизуй
Достоту вдовільни принцесу пустотливу
Яка слідкує добре місячні припливи
Статечні рухи молодої танцівниці
Від неї пахощами віє медуниці.