Читателей на странице:
Йду на побачення з тобою,
до серця світ повідчиняв.
Де річка гомонить з вербою
і вітер заздрить вечорам.
На зустріч, там де переправа,
а місяць світить у повні.
Обоє вірно покохали.
Весляр завзятий при човні.
У затишку липневім раю,
лиш перегуки цвіркунів.
Без поцілунків помираю,
з розлуки тужно помарнів.
Знайду відраду свого серця,
до ніжності впуск промінця.
Барвінок низько ніг пов’ється,
нізащо шлях не проміняй.
До тебе побіжу, кохана,
за тридев’ять земель, либонь.
Аби змогла лиш усміхатись,
бо незрадлива в нас любов.