Читателей на странице:
У розпалі файного літа,
Де всі найкоханіші сни.
Чарує медово нас липень
У такт передзвону роси.
Як спека кругом, бездощів’я,
А сонечко гріє чимдуж.
Старання прикритися щільно,
На зелень впливає та суш.
Розкриті пагілля обіймам,
Багатство усяких ягід.
Ніколи те нам не набридне,
Життя розмаїття явив.
Ми будемо щиро сміятись,
Поему писати удвох.
Влаштуємо справжнє то ж свято,
Дає красен-світ нам любов.
Нахлинуть якщо навіть зливи
І змиють пилюжну там повсть.
Заб’ється серденько вмить зліва,
Вітрець по просторах пройшовсь.
Найкраща пора світанкова,
Як зірки народиться блиск.
Моє, — називаєш, — ти сонце!
Кохання цілунком наблизь.