Читателей на странице:
Море, сьогодні про тебе… Таке бурхливе, надихаюче, таке розкішне і недосяжне. Багато років я працюю директором закладу оздоровлення. І тоді, коли всі їдуть до тебе, я маю найбільш відповідальний час, працюючи з дітьми.
Дуже рідко, але я тебе бачу, вдихаючи енергію прибою в період оксамитового сезону. Коли вже не так спекотно, але проміння сонця все так же бавиться у неспокої вод, коли можна розслабитися і злитися із водною стихією, пірнаючи, гуляючи по набережній, роздивляючись чорно-білі зі смарагдовим відтінком мушлі.
Моє ім’я в перекладі з латини означає «морська». А й справді, я — дуже імпульсивна. Припливи і відпливи, шторми і штилі — морська лексика якнайкраще підходить, щоб описати мій характер і зміни настрою. То прагну переробити усі справи на світі, то замикаюся в собі. Можу неймовірно захопитися якоюсь діяльністю, а потім раптово втратити до неї інтерес. Кажуть, всім моїм тезкам із таким мінливим та імпульсивним характером потрібна творчість.
Вірші – це та магія, яка дозволяє розкрити шторм емоцій, глибину та простір душевного світу. Ви бачили, як грає-переливається усіма барвами море? Тоді сходить натхнення, Муза ступає на золотий пісок розповісти усьому світу про твою унікальність….
Скажи мені: ти чуєш серед тиші,
Як серце хвилі-спалахи колишуть?
Шепочуть губи тепло на світанні
Зізнання…
Ще для кохання завжди в нас слова є,
Скажи, прошу, невже все так буває?!
Черпали ми у нашім морі силу –
Любили.
На двох були всі зорі ще розлиті,
Торкались душ напівзабуті миті,
Тремтіли руки хвилями на шкірі –
Ми – щирі…
…У піні б’ється ніжне, первозданне,
Відлунням тане на зорі туманній,
Відносять хвилі часу, невблаганні,
Кохання…