Читателей на странице:
Піду на світанку в ромашкове поле.
Серед білих красунь загублюся…
Поділюся я з ними радістю й болем.
І душею до них доторкнуся.
Піду на світанку в ромашкове поле.
І в розмові довірливій їм розкажу
Про печалі мої, про смуток, про горе.
Вони сльози мої перетворять в росу…
Смуток, печаль віддадуть вони вітру.
Він розвіє їх у безкраєму полі.
Вони посміхнуться і вселять віру
Сяйва сонячного насиплять в долоні.
Зцілиться душа в ромашковім раю.
Цвітом білим наповнить її він по вінця.
В небі веселка яскраво засяє
І радість огорне в грудях зранене серце.
Я піду на світанку в ромашкове поле…
Zoja 23.06.2023
Світлини з мережі