Читателей на странице:
Черпаю з вірша мудрість вічних догм.
Людських яскравих, самобутніх істин.
Бо Муза – це зоря цнотливо-чиста.
А дар писати дав людині Бог.
Черпаю з вірша мелодійний шарм,
Співає ліра в особливім ритмі.
З чуттєвістю продовжую творити –
В натхненні квітне трепетна душа …
Черпаю з вірша віру та добро,
Кохання, пристрасть і вулкан емоцій,
Сльозу, яка бринить від щастя в оці,
Звучить рядок – життєвий ллє урок.
Черпаю з вірша і даю тобі
Солодкий, тільки мій, ліричний щебет,
П’янкі слова докотяться до тебе –
Як шторм із хвиль (якщо ж не заслабі)
Черпаю з вірша сонячне… або
Меланхолійне, бажане, печальне.
Усе,про що молюся я ночами:
За мир, надію, віру та любов…