Читателей на странице:
Життя у вирі почуттів і дійства,
минають роки і збігає час.
Сумління запитає: а чи дійсно
жив щиро, духа задарма не гас.
Щасливим був заради тільки себе,
а хтось ще молодим життя віддав.
Аби яскраве сонце, мирне небо,
любити міг, найкращі мрії мав.
Господь тому до себе вірних кличе,
комусь дає покаятись ще час.
До звірини подібними не личить
з обставин прирікати до нещасть.
Не треба в гордості гнівити Бога,
насиллям відбирати волю й мир —
там гніт душі. З поганої дороги
на власний розсуд ліпше поверни.
Хіба задовольнить ненависть серце,
як непокора совість убива.
Лукаві посилання і неґречні,
постануть беззмістовними слова.
Багатослів’я губить справжні речі,
любов — як психологію душі.
Призводить пагубно до ворожнечі.
У серці зла ніколи не держи.
Життя неначе награна вистава,
як відповідно завчена є роль.
Якби до серця більше прислухались,
була б тоді не марною любов.