Читателей на странице:
/кансона/
Знов в думках я на нашій алеї,
Де берези застигли в печалі.
Як раділи колись нашій парі
Ці тендітні, замріяні феї!…
Милували нас в трепетнім чарі
Так багато вони про нас знали,
Захищали від вчинків недбалих
Почуття наші – світлі лілеї…
Наяву ж – я в березовім гаї.
З білих фей – жовте листя злітає,
Вітер тихо кружляє над нею…
… І скотилась роса кришталева:
Жовтий сум ронять білі дерева…