Читателей на странице:
Коли погляну в твої очі,
мов розчиняюсь я у них.
Хоч трішки є сумні в куточках.
Я у чарунку серця би проник.
Вони загадують кохання,
побачин юні вечори.
Щось потаємне приховали,
замрію тушшю зачеркни.
Навчи мене, як ти, писати,
про почуття, з душі що ллють.
Горіхом витисни мускатним
сік життєдайний без жалю.
Навіщо пристрасні бажання,
освідчуюсь, що я — люблю…
Пелюстками троянда чайна
ховає пишноту свою.
Властивість ніжності жіноча,
звабливі обриси краси.
Погляну лиш в бездонні очі,
на радість зоряно врази.
Я затамую щастям подих,
обіймами притисну в сміх.
Дізнаюсь таємницю потай.
Пробач мій виказаний гріх.