Читателей на странице:
Кануть наші задуми і плани,
буднів повсякдення в шкереберть.
Чи відчуємо, що ми кохані,
поки подаль десь чигає смерть.
Як очистити своє сумління,
щоб щасливою була душа?
Від почутого би не зомліти,
в благодатний край аби дійшла.
Чим насправді варте наше щастя,
коли жити будемо без Бога.
У поневіряннях щось шукати,
та бажати справжньої любові.
Наодинці неможливо мати
спокою і радості душі.
Але гірше атеїстом стати,
гордістю кохання придушив.
До матеріального жадоба
не дає розвинути чуття.
Серце пориваннями заштопай,
більше за сусвітнє пошукай.
Гідно шанувати батька й матір,
Батьківщину рідну ти не зрадь.
Будеш добре на століття мати,
знати який намір має брат.
Ненавистю не погірш стосунків,
злобу в скрині серця не тримай.
Дякуй Богові, що ти прокинувся,
світ сьогодні милий обіймай.
Як спаплюжили його ці війни,
хмари сонце закривають вдень.
Гинуть діти, мирні і цивільні
під облудою злих віровчень.
Гріх чиєсь життя так відібрати,
радість повноцінну і любов.
До своєї примхи підібгати,
вищиритися, бо добре мов.
Враженням де власним спонукати,
так, як хочу того я, живи.
Недоцільно чимось допікати,
ближнього піддати до журби.
Пам’ятаймо, Хто узяв всі болі,
всі страждання — і пішов на хрест.
Він для себе не лишив любові,
до остатку благості занес.
Якщо мир у світі — всі щасливі,
те добро, яке нам дав Ісус.
Не чекати, що здійсниться диво,
але сам сьогодні доторкнусь.
Будьмо вільні і благословенні,
не цураймось істини основ.
Вічні ці засади в одкровенні,
бо Господь дарує нам любов.