Пишним небом щирий край

Leon Clerk

Читателей на странице:

Пишним небом щирий край
пахне медом, скибку вкрай.
Біля гроту, де струмок
вітру подув перемок.
Жовте сонце перемчав,
йде босоніж десь дівча.
Світла спалах нажахав.
Ні, не спала у житах.
Вийшла Пані, як з небес,
мила, файна, з вервиць хрест.
До Бернарди промовля:
«Жити варто немовлям.»
І молитись за людей —
Богу приязнь заведеш.
Дане точне Їй ім’я —
Непорочне Зачаття.
Чиста серцем бо Вона.
Гріх не вдерся, вірній дав
милосердя і любов.
Навіть вмерти споготовсь.
Білі квіти, як й лице,
сяйва світла промінцем.
Ніжна постать в дивовиж.
Хліба вдосталь, просять лиш.
Мудрим світу вистача,
тільки бідним дитинчам….
посміх чемний рожевіш,
тихий шемріт галас ніж.
Зла не думай, в розпач, зойк.
Ці недуги заспокой.
Мир і спокій без війни,
мамі поміч поверни.
Блиск кохання синіх сліз
попрохати радо ніс.
І безпеку дітворі
привелебно відтвори.
Хай утіха там живе
гречна й тиха жвавих тем.
Щоб ніколи — не забудь —
вірність Богу, Хресну путь.
Без різниці де ти був:
Зарваниця а чи Лурд.
Світ прекрасний, тла блакить.
Боже щастя так любить!