Читателей на странице:
Узимку на небі багрянім
Сузір’я блакитні згорають.
Розклали велике багаття,
Щось тчуть з полум’яної пряжі.
Мов жінка розчісує коси
І дивиться в дзеркальце любо.
Відходить вже рік високосний,
Він плани й надії споцупить.
Повітря холодне і зимне,
Покрилися інеєм віття.
Чекають на Божого Сина,
Різдво наближається в світі.
На краще аби сподівання,
Щоб мир панував поміж нами.
Довіру ніде не дівали,
Щасливими стали мамами.
Так ніжно дітей покохали,
З дитинства як згадка весела.
Забігли погрітись до хати,
Радісенька повна оселя.
Взірцем до Марії подібно
Під серцем носили кохання.
Здорові народжені діти
На свята різдвяні чекали.
У небі з прозорої плівки
Склепіння у світобудові
Спасіння чекає й опіки
Під проводом світла любові.