Читателей на странице:
Пожухле листя гне додолу,
Деінде з вітром утекло.
Чарує осінь на роздоллі
За виднокраєм збликле тло.
А хмари синьо-червонясті
До сонця тягнуться, рида,
Тепло від промінця би вкрасти,
Та недоріка б’є руда.
На травах морхлих мріють роси,
Від захвату кида в ажур.
До блискіток очима просять
Аби й любили в час дощу.
Метелик біло-жовтуватий
Блукало прихистку шука.
Хтось хоче ридма жартувати
Щоби засіпалась щока.
За літеплом холодні ночі
Чигавлять краєм ока вир.
Дощами втому не розмочать,
Там смуток падший породив.
Тріпоче павутина в листі,
Розгойдав верховіття гіль.
Уже сітки не дуже чисті,
Дмухнувши струшено, не сквиль.
Птахів заноси косоокі
Скидають їх на світло блях.
На осінь золотаву докір,
Що зорано на всіх полях.