Читателей на странице:
Шарлатні квіти мене стрічають,
давай летіти в поля гречані.
Шукати незвість в глибокій річці,
втопати в небі, гойдать смерічку.
Без тебе спати я не уляжусь,
чого сама ти зітхаєш тяжко?
Твоє обличчя, як тая свічка,
я не облишу згорати ніччю.
Здима вітрами, що з кльошу поли,
туди потраплю, де світ оголиш.
Червоні й сині сплелися квіти,
їх не розділиш уже навіки.