Читателей на странице:
Мінливій ти погоді характерна,
Твої великі очі наче зорі.
Троянда мов багряна серед терну,
На огляд мліє у росі прозорій.
Дощами вмиті пелюстки і тіло,
Рожево-білі з перламутром крапель.
У пуп’янках уся замайоріла,
На сонячну галявину натрапив.
Розкрий, як квітка, привітання ранку,
Червоні щоки видалися сонцем.
Підводитимеш брови акуратно,
Красиво виглядати схочеш.
Як це все вірно написано. І про погоду, і про дивчину, яка , як погода, мінлива)
Щиро дякую.