Читателей на странице:
Невже ми загубилися світами,
Блукаємо поміж і серед луків.
А серце звідає любов з розлуки
Коли ледь рожевішає світанок.
Твойого голосу спів милозвуччя,
Тремтливе до хвилин серцебиття.
Ніколи нас ніхто вже не розлучить,
Не обірвалось б як коли життя.
Щемливі примхи доторкнутись знову
Спокійно спати хильця не дадуть.
У квітах милуватися весною
В чарунках покупатися в меду.
У квітах милуватися весною
В чарунках покупатися в меду.
Я це жваво уявив і насолоджуюся картиною)
Вдячний, приємно, що оцінили мою пробу віршування.